Через «теорію пізнання» – до нових знань

Пізнати світ доволі не просто, особливо у гущі проблем, обставин, коли отримуєш зовсім неочікуваний результат. З іншого боку, все доволі просто. Вивчив теорію пізнання, прорахував на сім кроків вперед, і долай нові завдання разом з науковим поглядом на справу.

Науковці Львівського державного університету фізичної культури скерували власні зусилля на наукові дослідження з напряму «Моделювання складних систем». Сьогодні наша розмова з доцентом кафедри стрільби та технічних видів спорту, кандидатом фізико-математичних наук, майстром спорту зі стендової стрільби Анатолієм Лопатьєвим. 

– Чи популярний цей напрям дослідження в науці?

– Це перспективний науковий напрям, який містить значні потенційні можливості. зокрема для усієї спортивної науки. Основи моделювання, тобто теорії пізнання, були розроблені у фундаментальних науках з використанням реальних потужностей математики, фізики, тобто точних академічних наук. І тому є сенс запровадити ці напрацювання до спортивної науки. Мої дослідження стосуються стрілецьких видів спорту, зокрема пізнання системи «стрілець – зброя – мішень». 
Дослідження з напряму «моделювання складних систем» проводять науковці Національного університету фізичного виховання і спорту України, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. За словами Анатолія Миколайовича Лапутіна, фахівця з технічних засобів навчання, біомеханіки фізичних вправ: «різні галузі науки для нашого пізнання відділені одна від одної майже неподоланним бар’єром». Саме така теорія пізнання, як моделювання, зможе об’єднати різні галузі науки. У цьогорічному восьмому числі «Теорії і методики фізичного виховання» науковці кафедри стрільби і технічних видів спорту опублікували свої наукові розробки, апробовані на IV Всеукраїнській науковій конференції «Моделювання складних систем у галузі механіки людини, фізичного виховання і спорту». Визначено ідеологію, а також певну кількість необхідних понять для наукового кола, щоб представники різних галузей знань говорили «однією мовою».

– Які моменти дослідження особливо відповідальні?

– Зверну увагу на те, що моделювання – це специфічний процес пізнання за допомогою такої категорії, як модель. Модель – це спрощення ситуації, і спрощення таке, щоб ми могли, з одного боку, отримати реальний результат, а з іншого, щоб цей результат був близьким до реальної дійсності. Тому якщо моделювання розбивати як процес на кілька етапів, то на завершальному четвертому етапі треба опанувати поняття «верифікації моделі». У філософії існує принцип: «практика – критерій істинності», тобто вивчати, досліджувати, моделювати можна все. І основне, наскільки обрана модель адекватна реальній дійсності.
Відбулася четверта Всеукраїнська наукова конференція. Щобільше порядковий номер конференції, то більше науковців, і не тільки з України, демонструють власні наукові пошуки у теорії пізнання.

– Маєте однодумців серед іноземних колег–науковців?

– У цей конкретний момент у нас дуже добра відбувається співпраця з угорськими колегами, які досліджують аналогічний напрям, дещо по-іншому його формулюють, інтерпретують. Ми беремо участь у спільному проекті, маємо спільні наукові доробки, плануємо випуск наукового видання, що буде підґрунтям до використання теоретичних методів у дослідженнях природи людини з погляду медицини і спорту.