Вітання колективу ЛДУФК з нагоди Міжнародного Олімпійського дня!

Найщиріші привітання колективу Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського з нагоди 128-ї річниці заснування Міжнародного Олімпійського Комітету та 74-ї річниці проведення Олімпійського дня!

В усьому світі вже давно стало доброю традицією до дня заснування Міжнародного Олімпійського Комітету (23 червня 1894 року) відзначати Олімпійський день – родинне свято спорту планетарного масштабу, де кожний знаходить собі заняття до душі та може відчути себе справжнім олімпійцем.

Так, нам нині не до святкувань – адже сьогодні триває 120-й день героїчної боротьби Збройних Сил України та усього українського народу проти рашистсько-фашистських орків з московії за Свободу і Незалежність та Цілісність і Суверенітет нашої Держави. Але при цьому ми повинні пам’ятати, що олімпійські цінності єднають людей, а тому свято Міжнародного Олімпійського дня нині, як ніколи нагадує про миротворчу та об’єднуючу силу спорту.

Тож вітаємо з сьогоднішнім святом кожного олімпійця, кожного шанувальника спорту, кожного українця, хто підтримує активний і здоровий спосіб життя, кожного, хто живе за олімпійськими ідеалами – миру, дружби та досконалості високих прагнень, добрих справ, наснаги та безмежної сили духу!

Надзвичайно приємно згадати, що біля витоків сучасного Олімпійського руху стояв наш співвітчизник із Полтавщини – Олексій Бутовський, який був членом першого складу МОК. Ми з величезною шаною зберігаємо та примножуємо спадщину Олексія Дмитровича.

Нині Міжнародний Олімпійський Комітет є найвпливовішою спортивною організацією, головним гарантом розвитку олімпійського руху і втілення олімпійських цінностей на всіх п’яти континентах земної кулі та має чималий авторитет і вплив на сьогодення життя світового співтовариства. Не можна не відзначити, що сьогодні Україна, напевно як ніколи, відчуває підтримку практично усієї олімпійської сім’ї. МОК та майже всі міжнародні спортивні федерації надають величезну всебічну допомогу українським атлетам, аби вони й надалі мали можливість тренуватися та гідно представляти Україну на найпрестижніших змаганнях європейського і світового рівнів та щоб на спортивних аренах планети на їхню честь якомога частіше піднімався наш синьо-жовтий Державний Прапор і лунав Національний Гімн «Ще не вмерла Україна»!

Тож ще раз, незважаючи на усі проблеми сьогодення, бажаємо всім Вам залишатись активними, спортивними та відданими здоровому способу життя, аби мати фізичні й духовно-моральні сили підтримувати і чим тільки можна, кожному на своєму місці, допомагати Воїнам Збройних Сил України наближати такий жаданий День нашої неминучої Перемоги над клятим супостатом!

Слава Україні! Героям Слава! Слава Нації! Смерть москалям!

З повагою, Ректорат ЛДУФК

П’ята ранку (вірш про війну)

П’ята ранку... було темно, було тихо як в раю,
Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.
А ти думав сучий сину – чадо чорної пітьми,
Що тебе із хлібом й сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля, моя куля у бою,
Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.

Ти прийшов як злодій – підло та підступно і тому
Я вб’ю тебе, як світло убива завжди пітьму!
Я уб’ю тебе мій враже, за Маріуполь, Київ, Харків,
І ніхто мені не скаже, що людину я убив.
Бо ти зовсім не людина – син двоглавого орла,
Недарма твою країну звуть імперією зла.
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим
Ти підіймеш прапор білий, щоб залишитись живим.

Та тебе, так званий брате, я не братиму в полон,
Твоїм тілом – м’ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості, без турботи і жалю
На церковному погості я голодним псам скормлю.
Ти покинув свою рашу під покровом темноти
І прийшов на Землю Нашу, щоб у неї полягти.
Ти злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій –
Ти могили не достоїн у Святій Землі Моїй!

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ