Перше високе спортивне досягнення Ірини Моцик

– Яким було перше спортивне досягнення?
  – Моє перше спортивне досягнення – це перемога на Чемпіонаті України серед юніорів, що відбувся 12–16 квітня 2008 року у м. Івано–Франківську.
– Зі скількох років Ви займаєтесь настільним теніcом?
– Я займаюсь з 10 років. Почала займатись у Львові, в школі в якій я раніше навчалась – СЗШ№30. Перший мій тренер – кандидат у майстри спорту Леся Степанівна Квітковська. Перші змагання були у м. Луцьку .
– Як виникла думка далі професійно займатись настільним тенісом? 
– Мені просто сподобалось таким чином проводити вільний час.
– Наскільки складними є навантаження, скільки годин на день тренуєтесь?
– Тренуюсь двічі щоденно. 
– Хто тепер Ваш тренер? Наскільки Він вклав свій професійний талант наставника в цей результат?  
– Мій другий тренер у Львові – В’ячеслав Іванович Ткачов, кмс. У Києві моїм тренером (тепер покійний) був Юрій Якович Шинкер, мсмк. На цей момент моїм тренером є Володимир Іванович Король, майстер спорту .
– Які найскладніші моменти потрібно відпрацьовувати?
– Найскладніше це є ЗФП на ноги, щоб ноги виходили до м’яча, якщо ноги не виходять до м’яча, тоді вже високої спортивної техніки не буде.
– Які додаткові фізичні вправи важливі для тенісистів?
– Я бігаю зранку крос, прискорююсь по 30 –60м і стрибаю через лавочку. Це займає 45 хв. 
– Як можна визначити складність свого суперника?  
– Дивитись потрібно на досвід і готовність до цих змагань: фізично і морально.
– Розкажіть про щоденні тренування.
– Тренер спостерігає за кожних рухом, сам продумує ЗФП, дає вказівку, які моменти потрібно відпрацювати. Досвід змагань та усі надані нам рекомендації записуємо в зошит. Записи переглядаємо і з’ясовуємо, що треба відпрацювати. На тренуваннях відпрацьовуємо ці моменти.
– На яких змаганнях важче виступати – на командних, особових чи на парних?
– В особистих змаганнях важче виступати: якщо програєш, то нижчим є особистий рейтинг спортсмена. Коли програєш у команді, то знаєш, що є ще дві людини, які можуть витягнути команду.
– Як Ви проводите час з командою на тренуваннях і після них? 
– Переважно ми бачимось на змаганнях і тренуваннях, а у вільний час – ні.
– Хто Вас забезпечує спортивним спорядженням?
– Спорядженням мене забезпечує спортивний клуб «Донбас» (Алчевськ).
– Наскільки вдало висвітлюється інформація про настільний теніс у ЗМІ? 
– Інформацію про великий теніс майже не транслюють, якщо порівняти з іншими видами спорту. Місцеві телеканали транслюють лише обласні чемпіонати.
– Ви брали участь у міжнародних змаганнях?
– Так. У Росії (Москва), Білорусії, Словаччині.
– На якій базі ви тренуєтесь?
– Я тренуюсь в м. Києві у спортивному клубі „Ракетка”.
– Де ви навчались і навчаєтесь?
– До 8 класу навчалася у Львові, потім вступила в Київське республіканське училище фізичної культури, і тепер навчаюся в ЛДУФК.
– Які Ваші наступні змагання?
– Попереду клубний Чемпіонат України і Чемпіонат світу в Іспанії.
– Ви хоча б інколи відпочиваєте?
– Влітку у мене лише один місяць на відпочинок.
– На скільки років ще плануєте спортивну кар’єру?
– Приблизно ще 5 років. Я планую закінчити ЛДУФК і відкрити власний спортивний клуб з настільного тенісу.
– Які травми бувають у тенісистів?
– Надривають зв’язки, вилітає голіностоп.
– Що Ви можете побажати тим, хто має намір увійти у спорт вищих досягнень?
– Бажаю, щоб вони вірили в себе і ніколи не впадали у відчай. Працювали над технікою і над спортивною вправністю ніг.  

Олена Ліхицька, студентка ЛДУФК.