Всюди його супроводив успіх. Народившися в селі на Лемківщині 21 серпня 1910 р наполегливо долав крутосхили освіти в Перемишльській гімназії, у навчальному закладі з вивчення електроніки у Празі, в колегії Св. Йосафата в Римі та у двох Папських університетах – Урбаніанум (1942р.) та Григоріанум (1946р.).
70, що проминули від дня духовних свячень в Колегії Св.Йосафата в Римі (2.04.1939), віддані служінню Богу, Церкві й Україні. Шлях, що його обрав — один. Першим торує його, кладучи дрібні стіби на чисте полотно, виливаючи думки на аркуш чи в біжучий електронний рядок на моніторі комп’ютера. Він —невтомний змагун, що пером і голкою веде з недосконалостями земного світу за Людину. Діють організовані ним численні парафії на Американському континені. Дала результати й розпочата ним в 1973 р. наукова діяльність.
Як історик Церкви, о. д-р Дмитро Блажейовський є автором 18 наукових праць, шематизмів (укладеного статистичного образу життя Церкви) українських та діаспорних парафій. Це довідники, в яких подані списки парафій від 1768 до 1991 рр. Він — автор 14 збірок схем «Українських релігійних вишивок», збірник особистих спостережень про долю України «Деякі сумні сторінки з історії України та дещо про її сусідів» і продовжує активну працю.
Скільки ж їх, знаків хреста, покладених невтомною рукою одного з найстарших священиків як УГКЦ, так і усієї Католицької Церкви? о.Блажейовському належать розробка і втілення 300 ікон та хоругов. Кожен твір — то духовний подвиг: цілий іконостас, зі складною іконографічно усталеною сюжетною лінією та багатофігурними композиціями; біблійні сцени, галерея святих і портретів видатних діячів національної культури. В задумах подальші титана гідні діяння.
Започаткований ним у Львові Музею вишиваних ікон та образів (9.05.1999) активно пропагує ідею о. д-ра Дм. Блажейовського: віднови практики вишивання літургійних предметів, організації за законами краси й доцільності простору для молитви, збереження самобутності українського храму. Експозиція музею вже відвідала 150 населених пунктів України, запалила тисячі сердець до зосередженої молитовної праці. В музеї все відкриті двері для особистостей, котрі власну творчість присвячують добру й любові. Мати таких послідовників — то дароване Богом велике щастя для Майстра. Справдилося передбачення: «Я перший, який прокладає слід на снігу. Але після мене підуть інші, котрі підуть далі і продовжать мистецтво вишиваної ікони і вишиваного образу, піднімуть мистецтво вишивки на вищий щабель — як різновид ікономалярства».
Але діяння свої о.д-р Блажейовського не є самоціллю. Це — Рух, започаткований ним до досконалення і ми — надзвичайно багаті тим, що маємо такого співвітчизника, Великого Українця, котрого маємо брати собі за приклад. Жити так, щоб бути гідним великого Божого Дару, не втрачати й на мить нитки Власного Покликання — той урок, котрий пропонує нам Вчитель. Вітаймо довгожителя й патріярха національної культури. Дароване Богом довге життя — то щасливе життя.
канд.мистецтвознавства, доц.каф.гуманітарних дисциплін Олена ПАДОВСЬКА