Спортивні перегони в кінематографі

Прагнучи по-справжньому відтворити насичене життя, наповнене руховою активністю та елементами гри, кінематограф звертається до теми спорту. В умовах спортивної конкуренції проявляється істинний характер людини, її кредо. Ця ″картинка″ якраз і зацікавлює режисерів та менеджерів кіностудій. Епізоди із спортивними елементами присутні на наших телеекранах майже в щодругому фільмі – від небагатих за змістом молодіжних комедій, де обов′язково присутній елемент гри у американський футбол чи бейсбол між командами двох коледжів та драматично напружених фільмів, де головний герой, незважаючи на обставини, потрапляє у ″вищу лігу″ (″Гол″), до фільмів-біографій ″великих″ (″Алі″). 
Приємний виняток з цих серйозних і не дуже фільмів складають так звані ″сімейні комедії″, де тема спорту подається ненав'язливо, на тлі людських взаємостосунків. Зазвичай цих сцен глядачі не пам'ятають, але без них фільм втрачає смак, подібно до страви без однієї із спецій (″А ось і Поллі″, ″Знайомство з Факерами″). 
Кінострічки про спорт не вирізняються добре продуманим сюжетом чи грою мегазірок, однак серед них є такі, які заслуговують на нашу глядацьку увагу. Прикладом може слугувати стрічка ″Уімблдон″ з Кірстен Данст та Полом Беттані у головних ролях. Свіжий погляд на традиційну тему переможця і переможеного виокремлюють її з низки подібних. Стрічкою простежується актуальна тема: чи теперішній спортовець залишається таким, чи, можливо, стає розкрученим трендом, механізмом з основною функцією – накопичування грошей.
Наскільки сильним є розчарування, коли спіткала невдача: спустило колесо, зламався каблук, не встигли на транспорт ... Спробуйте лише на хвильку уявити розчарування спортовця, який успішно йшов до вирішальних змагань, до кількахвилинного виступу, тренувався роками, набув чимало травм та ворогів серед суперників, і знову програш. Коли невдачі йдуть одна за одною і навіть близькі вже не вірять у тебе. Коли з першої чи другої десятки рейтингу пересуваєшся на перше або друге місце ... з кінця. 
Саме такий сюжет пропонують автори ″Уімблдону″. Оскільки зацікавити глядачів видовищем як м′яч літає з одного кінця корту в інший важкувато, сценаристи фільму зробили хід конем і безпрогашно поставили на любов. Колись успішний, а тепер передостанній з кінця тенісист Пітер Колт настільки призвичаївся програвати, що не вірить у зворотній результат. Його брат завжди ставить проти нього. І ось диво появилося у вигляді молодої американської тенісистки Ліззі Бредбері. Цілковита протилежність Пітерові – вона сповнена амбіцій і приїхала на турнір по головну нагороду. Мабуть, амбіції, як і застуда, передаються повітряно-крапельним шляхом, бо під впливом юної Ліззі наш ″тенісний пенсіонер″ Пітер оживає. Він розгромлює суперників один за одним, але ... До «хеппі-енду» ще далеко. Їхні стосунки виснажують Ліззі і вона сходить з дистанції. Напередодні фінального матчу Пітера Ліззі з батьком-тренером повинна би повертатися додому. В телеінтерв′ю перед грою Пітер розкриває свої почуття до Ліззі і вона повертається з аеропорту на корт, щоб бути поруч з коханим. Чи не Попелюшка і Принц? Замість кришталевих туфельок – тенісні м′ячі та ракетки. Головний герой виграє турнір і жили вони довго та щасливо.
Щоб поглянути на фільм іншими очима, зануритися в особливості великого спорту, зокрема ″великого″ тенісу, зацитуємо відгуки глядачів. Христина, Настя і Оля – професіонали у художній гімнастиці та лише зробили перші кроки у високій освіті – стали студентками першого курсу ЛДУФК. У своїх відгуках дівчата ділилися як і власними враженнями, так і порадами щодо витривалості, оцінювали гравців (на прикладі кіногероїв) та їхні шанси на перемогу. 
″Головні герої навчають: щоб здійснити свою мрію, бажайте цього та докладайте чимало зусиль. Попри перешкоди, суперечки та непорозуміння герої залишалися разом. Бо знали, що у них є підтримка, вони не самотні, і це додавало натхнення. Врешті-решт, мети досягнуто. 
У інших видах спорту проходять командні змагання, а у тенісі кожний спортовець – це індивідуальність і його доля у його ж руках. Важлива ціль і правильний підхід″, – пише Оля Денькович. 
Оптимістичний погляд на життя спортовця поділяє Настя Козак: ″Шанс чогось досягнути є завжди. По-особливому складається доля, обставини. У жеребкуванні, від якого залежить гра, може випасти і слабкий, і сильний суперник″. Ключ до успіху Настя вбачає у підтримці близьких: ″Героя підтримувало багато вболівальників, а головне – його рідні, і це допомогло йому стати чемпіоном″.
Розставляє акценти і Христина Мудрик: ″Особливу увагу я звернула на силу волі Пітера, який досягнув мети, долаючи перешкоди та виправляючи помилки″.
Поділились дівчата й корисними життєвими порадами: ″Не потрібно упускати свій шанс. Ситуації можуть складатися по- різному, головне потрібно знати, чого ти хочеш від життя″ (Христина).
″У житті завжди треба бути оптимістом, ніколи не падати духом. Треба бути готовим до різних ситуацій, вміти вчасно зорієнтуватися і правильно побудувати стратегію своїх дій. Хоча в цьому фільмі показано, що випадок може змінити життя″ (Настя).
″Бувають падіння у житті, однак варто піднятись і йти далі. Життя того варте″ (Оля).
А хлопцям годі сумніватися – дівчата дурного не порадять .

Підготувала Юля Притуляк.