Театр одного магістранта

У Бухаресті фінішував 88-ий чемпіонат Європи з важкої атлетики. 
 

Традиційно найбільша увага фахівців та шанувальників цього мужнього виду спорту до помосту, встановленого у Палаці спорту столиці Румунії, була прикута в останній день змагань, коли стосунки виясняли представники найпрестижнішої, суперважкої вагової категорії – понад 105 кг.  
 

Глядачі сподівалися побачити багатосерійний захопливий трилер за участю найсильніших богатирів Старого Світу. Однак не так сталося, як гадалося. Реальність виявилася дещо іншою і в результаті всі присутні стали свідками сольного виступу магістранта факультету спорту Львівського державного університету фізичної культури Ігоря Шимечка. Ні, на помост виходили й інші атлети, але всі вони виконували, як то кажуть, ролі другого плану. А трибуни з нетерпінням очікували виходу 22-річного галичанина. І він їх не розчарував.
 

У першій вправі, ривку, Шимечко вийшов перший раз до штанги коли всі його суперники вже припинили боротьбу. Найкращий з них росіянин Євгєній Пісарєв вирвав 193 кг. А Ігор зі 195 кг лише розпочав змагання. З цією вагою він впорався без жодних проблем. Не менш впевнено львів’янин вирвав і два центнери. А коли Шимечко майже з такою ж легкістю встановив особисте досягнення – 203 кг, зал взірвався шаленими оплесками. В цей момент, напевне, багато хто пожалкував, що це остання спроба Шимечка у ривку, бо складалося враження, що його потенціал дозволяє підняти значно важчий снаряд.
 

Випереджаючи після ривка Пісарєва, найближчого переслідувача,  аж на 10 кг, а фактично на 11 кг (росіянин мав більшу особисту вагу – 135,8 кг проти 132,1 кг в українця), Ігорю для завоювання «золота» у сумі двоборства практично достатньо було в поштовху підняти стартову вагу – 223 кг. З цим завданням вихованець кафедри атлетичних видів спорту ЛДУФК впорався спокійно і впевнено. Однак на цьому він не зупинився і в наступній спробі підкорив штангу вагою в 230 кг. І лише останній вихід галичанина на поміст, коли снаряд важив 233 кг, виявився невдалим. Однак в цей момент Ігор вже вів боротьбу лише сам з собою і вирішував особисті рекордні завдання. А подальший перебіг подій на помості засвідчив, що для завоювання малої золотої медалі за перемогу в поштовху достатніми виявилися і підкорені 230 кг. Срібний і бронзовий призери в цій вправі – відповідно поляк Ґжегош Клєщ та боснієць з німецьким паспортом Алмір Велагіч – відстали від Шимечка на один і два кілограми. Натомість у сумі двоєборства українця від найближчих переслідувачів, Велагіча і Пісарєва, відділяла просто таки прірва – 15 кг (завдяки меншій особистій вазі другим став німець).
 

До цьогорічного тріумфу найвищим досягненням Ігоря Шимечка на континентальному форумі було шосте місце. Рік тому тоді ще студент ІV курсу факультету спорту ЛДУФК у сумі двоєборства підняв 414 кг (196 кг у ривку та 218 кг у поштовху). Такий суттєвий  крок вперед у результатах дав привід фахівцям важкої атлетики занести 22-річного галичанина до лона головних фаворитів нового олімпійського циклу, першим змаганням найвищого ґатунку якого і став Євро-2009 у Бухаресті. І хоча до олімпійського турніру в Лондоні у 2012 році ще більше як три роки, головний тренер національної збірної України Василь Кулак вже нині не приховує, що Ігор Шимечко є однією з найбільших медальних надій «синьо-жовтих» на головних змаганнях чотириріччя. Тим паче, що в його активі вже є досвід виступу на Олімпійських іграх. Нагадаємо, в Пекіні-2008 Ігор у сумі двоєборства показав п’ятий результат, що як для дебютанта, зовсім непогано. Сподіватимемося, що за три роки ми його вітатимемо щонайменше як призера Олімпійських ігор. Але для цього йому необхідно добряче попотіти і підняти на тренуваннях не одну тонну металу.