Василь БУСОЛ: «Повторити успіх дворічної давнини буде не легко»

У Бєлграді запалав вогонь ХХV Всесвітніх студентських Ігор. У складі української делегації в столиці Сербії змагатимуться і представники Львівського державного університету фізичної культури. Про медальні перспективи і не тільки студентів провідного вишу галузі Західного регіону на Універсіаді–2009 кореспонденту «СПОРТИВКИ» розповів проректор ЛДУФК зі спортивної роботи, заслужений тренер України, доцент Василь Бусол.

- Всесвітні студентські Ігри вже давно і цілком справедливо вважаються одними з найпрестижніших спортивних форумів планетарного масштабу, – розпочав розмову Василь Андрійович. –  До того ж дуже часто майбутні чемпіони і призери Олімпійських ігор вперше про себе на повний голос заявляють саме на Універсіаді. Велика увага цим змаганням приділяється і в нашій країні. Зокрема українці, які в Бєлграді зійдуть на п’єдестал пошани, отримають від держави премії в розмірі п’яти (1-е місце), трьох (2-е місце) і двох (3-є місце) тисяч у.о.

- Кого на Універсіаду–2009 делегував до студентської збірної України Львівський державний університет фізичної культури?

- Загалом до змагань Універсіади готувалося більше десяти студентів нашого вишу. Однак з різних причин не всі вони відправились на Балкани. Найбільшим представництво ЛДУФК буде в турнірі фехтувальників, де змагатимуться магістрант факультету спорту Яна Шемякіна, третьокурсниця цього ж факультету Анфіса Почкалова та студент ІV-го курсу факультету здоров’я людини і туризму Ростислав Герцик. Двоє наших спортсменів захищатимуть честь синьо-жовтого прапора в змаганнях зі стрільби з лука. Це Олена Кушнірук, яка вчиться на ІV-у курсі факультету спорту і випускник ЛДУФК минулого року Максим Тараненко. За правилами FISU (Міжнародний союз студентського спорту) кожен спортсмен по завершенні вишу має право ще рік приймати участь у студентських змаганнях. Ось ця п’ятірка і представлятиме ЛДУФК на Універсіаді–2009. Окрім того в складі офіційної делегації України в Бєлграді знаходиться і ректор ЛДУФК професор Євген Приступа.  

- Що завадило іншим кандидатам на участь в Універсіаді потрапити до складу студентської збірної України?

- Так в тому то і справа, що є спортсмени, які місце в збірній команді за собою забронювали, але на Балкани не поїхали. Зокрема мова йде про наших перспективних майстрів настільного тенісу Ірину Моцик (ІІІ курс факультету фізичного виховання) та магістранта цього ж факультету Віктора Дідуха. Столичні чиновники прийшли до висновку, що українцям у цьому виді змагань на Універсіаді нічого не „світить”, а тому через брак коштів прийняли рішення команди з настільного тенісу в Бєлград взагалі не відправляти. Проблеми іншого плану виникли у двох наших футболістів, братів-близнюків Григорія і Бориса Баранців. Знаю, що головний тренер студентської збірної України Володимир Лозинський відводив їм у своїй команді провідні ролі. Однак Григорій нещодавно отримав важку травму, а в Бориса, наскільки мені відомо, з’явилися питання пов’язані з продовженням професійної кар’єри.

- Яких результатів очікуєте від представників ЛДУФК у Бєлграді?

- Це спорт, а в ньому, як відомо, робити прогнози – справа невдячна. Тим паче на змаганнях такого рівня. На Універсіадах претендентів на нагороди завжди більш ніж достатньо. А ще  може з’явитися якийсь нікому досі не відомий темний кінь. Звісно, ми сподіваємося, що наші студенти повернуться додому не з пустими руками, але як воно буде, життя покаже. Головне, щоб кожен з них продемонстрував свій рівень. А він у кожного з нашої п’ятірки  студентів доволі високий. Як на мене, кожен з них може зійти на п’єдестал пошани.

- Два роки тому представники ЛДУФК привезли з Бангкоку п’ять нагород – три „золота” і по одному „сріблу” та „бронзі”. Чи можемо ми розраховувати на щось подібне в Бєлграді?

- (Сміється – Авт.) Їх п’ятеро, а значить, коли кожен завоює хоча б одну медаль, то в сумі якраз вийде п’ять. Головне, щоб принаймні троє при цьому здобули нагороду з найціннішого металу. А коли серйозно, то давайте будемо реалістами. Так, ми сподіваємося, що наша п’ятірка виступить якнайкраще. Але повторити успіх Універсіади–2007 буде надзвичайно важко. От коли б у Бєлграді, як і два роки тому в Бангкоку, в програмі були змагання з кульової стрільби, то тоді про це можна було б вести мову. Нагадаю, що наші снайпери в Таїланді завоювали повний комплект нагород. Хоча ще раз підкреслю, на цьогорічній Універсіаді ми маємо медальні сподівання на кожного нашого представника.

- І все ж напевне, найбільші надії пов’язані з фехтувальницею Яною Шемякіною?

- В неї ми віримо завжди. А зараз особливо. Адже для неї це вже третя Універсіада. На двох попередніх Яна завоювала аж три „золота”. До того ж вона, схоже, вже оговталася від невдачі на Олімпіаді-2008 в Пекіні і знову вийшла на високий рівень досягнень. У нинішньому сезоні Шемякіна показує хороші результати. Але ми надіємося і на іншу нашу шпажистку Анфісу Почкалову. За підсумками сезону 2008/2009 року вона стала володаркою юніорського Кубка світу. Завоювала медаль і на молодіжному чемпіонаті світу. То чому б їй не привезти медаль і з Універсіади? А особливо ми будемо хвилюватися за командні змагання в жіночій шпазі. Адже в разі успіху, в активі ЛДУФК буде одразу дві медалі. До речі на місце в команді шпажисток довгий час  претендувала і третьокурсниця факультету спорту нашого вишу Ольга Задорожна, але в останній момент до складу збірної вона не потрапила. А медалі в цьому виді фехтування для України є цілком реальні. Достатньо сказати, що на двох попередніх Універсіадах українські шпажистки виборювали „золото”. Сподіваюся і на вдалий виступ в турнірі рапіристів Ростислава Герцика. Для нього головне, щоб у день змагань він мав хороший настрій.  

- А на що ми можемо розраховувати в турнірі робінгудів?

- В особистих змаганнях і Олені Кушнірук, і Максиму Тараненку пробитися до трійки призерів буде непросто. А от в командному турнірі, думаю, це цілком реально. Адже Україна разом з командами Кореї, Китаю, Польщі, США і Туреччини входить до кола головних фаворитів. 

- Аби досягнути успіху на змаганнях такого рівня, необхідно вийти на пік спортивної форми.

- Сподіваюся, що нашим спортсменам це вдалося зробити. В усякому разі від їхніх особистих тренерів я знаю, що наразі вони досягли оптимальних кондицій. Тепер головне, реалізувати свій потенціал, мобілізувати всі свої резерви задля досягнення поставленої мети.