Золото із Сонячної долини

В американському місті Бойзе завершилися ІХ Всесвітні Зимові ігри Спеціальної Олімпіади, в яких прийняло участь понад 2500 спортсменів з більш як 100 країн світу. Україна на цих змаганнях  була представлена лише в лижних перегонах, причому трьох з чотирьох спортсменів у нашу команду делегувала Львівщина. А готував українську збірну до головного старту чотириріччя старший викладач кафедри зимових видів спорту львівського університету фізичної культури Юрій Іванович Байцар, якому допомагала вчитель фізкультури спецшколи № 6 м. Львова для дітей з важкими вадами мови Петрусенко Олександра Василівна.

Змагання з лижних перегонів відбувалися в гірському містечку Сан-Валє на висоті 1800 м над рівнем моря. Сан-Валє перекладається на українську мову як Сонячна долина, і треба зазначити, що для українців вона стала насправді «золотою». Адже наші спортсмени виходили на старт вісім разів (по два рази кожен) і принесли до  синьо-жовтої скрабнички сім нагород, чотири з яких з найдорогоціннішого металу.

Справжньою героїнею Спеціальної Олімпіади стала львів’янка Ольга Рибчинська. 18-річна дебютантка змагань подібного рангу не мала собі рівних на дистанціях 1 км 3 км. З двома нагородами повернулася додому і її землячка, 16-річна Оксана Угрин, яка також вперше приймала участь у Зимових іграх Спеціальної Олімпіади. Галичанка в своєму дивізіоні виборола «золото» і «срібло» на спринтерських дистанціях – 100 м і 50 м відповідно.

На відміну від Ольги і Оксани, Роман Солтис вже мав досвід участі в змаганнях подібного рівня. Чотири роки тому в японському Нагано він завоював срібну медаль на дистанції 500 м і був учасником української естафетної команди, яка зійшла на третю сходинку п’єдесталу пошани. У Сан-Валє 20-річний львів’янин поповнив свою колекцію ще двома нагородами. Спочатку він завоював «бронзу» на дистанції 500 м, а потім «срібло» на 1 км.

Вдруге приймала участь у Зимових іграх Спеціальної Олімпіади і 28-річна Катерина Кудрявцева з Житомира. Японський досвід (в Нагано-2005 вона виборола бронзову медаль на дистанції 100 м) допоміг їй у Сонячній долині зійти на цій же дистанції в своєму дивізіоні на найвищу сходинку подіуму. Змагалася Катя і на вдвічі коротшій дистанції, але на вона фінішувала п’ятою.

Аліна Передирій, доцент кафедри ТіМОС ЛДУФК, регіональний координатор Спеціальної Олімпіади України:

- Виступ наших спортсменів на Спеціальній Олімпіаді без сумніву можна назвати напрочуд вдалим. Адже фактично українці досягли стовідсоткового влучання у призову трійку – сім нагород з восьми можливих. Звісно, це великий успіх наших спортсменів. Але потрібно відзначити і їхніх тренерів. І перш за все старшого викладача кафедри зомових видів спорту нашого вузу Юрія Івановича Байцара, без сумніву провідного фахівця в Україні серед тих, хто працює зі спортсменами з такими вадами здоров’я. При цьому хочу зауважити, що своїх підопічних він вже багато років тренує на громадських засадах. Україна могла б послати до США значно чисельнішу команду і не сумніваюся, що медалой у нас було б ще більше. Хоча на Спеціальних Олімпіадах насправді провідним є гасло «Головне не перемога, а участь». Однак через брак коштів довелося обмежитися делегацією, в складі якої було лише четверо спортсменів і один тренер.Та й гроші кожен діставав де тільки міг. Наприклад, мати Ромчика Солтиса, аби син виступив у Сан-Валє, витратила ледь не останні гривні, що були в сімейному бюджеті.