Наші волонтери показали себе на всю Європу

15 вересня 2010 р. збірна України після теплої зустрічі у Львівському державному університеті фізичної культури комфортабельним автобусом поїхала до Варшави, де з 18 по 24 вересня проходила Спеціальна Олімпіада. Наші мужні атлети змагалися у легкій атлетиці, настільному тенісі, боулінгу, бадмінтоні та баскетболі. Саме баскетбольна команда зі Львова була найчисельнішою.

– Вибороли ми у своєму виді програми друге місце, – розповідає Петрусенко Олександра Василівна, вчитель фізичного виховання спецінтернату для дітей з важкими порушеннями мовлення. – Команда складалася з учнів нашого інтернату, а партнерами були студенти ЛДУФК. У Польщі нас дуже радо зустріли. Із Варшави повезли на Північ Польщі до Балтійського узбережжя, де три дні для нас проводили культурно-розважальну програму, зустрічі із українською діаспорою. Мали різні екскурсії містом та його музеями, і навіть  берегом Балтійського моря.
Церемонія відкриття Спеціальної Олімпіади проходила на олімпійському стадіоні Варшави і була дуже урочистою. Все дійство було надзвичайно пафосним, діти отримали неймовірні враження. Серед гостей свята був і Президент Польщі.

Щодо спортивної програми, то у баскетболі відчувалася жорстка конкуренція, у кожному з матчів боротьба йшла очко в очко. Три гри ми виграли, а от у фінальній грі наш спортсмен травмувався і ми не хотіли ризикувати, бо срібло було вже в кишені. У підсумку, перше місце у Туреччини, друге – у нас, третє – в угорців. Загалом, збірна України на Спецолімпіаді виборола 10 медалей (3 золотих, 5 срібних, 2 бронзові). Дві нагороди найвищого ґатунку вибороли наші тенісисти, одну – легкоатлети.

– Ваше бачення таких Спецолімпіад і їхнє значення в суспільстві?
– У нас є дівчинка із синдромом Дауна, яку я почала тренувати і виводити на рівень Спеціальних олімпіад шість років тому. Коли вперше ми виїхали до Вінниці на програму моторно-рухової активності, дитина набрала дуже велику кількість балів. Вона була дуже закритою, а нині ця дитина доволі комунікабельна, побувала в Китаї на Всесвітніх Іграх, а нещодавно із США привезла золоті медалі з лижних перегонів.

Спорт безпосередньо впливає на розвиток таких дітей. Хоча, на жаль, залучається невелика їх кількість. Якби ми могли всіх охопити і скерувати у русло спорту й рухової активності, то проблем із цими дітьми було б значно менше. Завдяки спорту вони розкриваються, розвиваються, вміють обходитися із побутовими речами й т.д.

До участі в Спецолімпіаді ми готувалися доволі складно, потрібно було знайти спонсорів для виготовлення паспортів, пошиття форми. На щастя, форму нам подарував «Інваспорт», а от із взуттям виникли проблеми, бо так і не придбали спеціальних кросівок і добре, що ніхто через це не травмувався, а азербайджанська команда потерпіла саме з тієї причини. Це все дрібниці, але з них формується те велике, до чого ми прагнемо. Ми маємо  гарно виглядати і бути добре підготовленими фізично.

У Спеціальній Олімпіаді я вже сім років і помічаю чимало позитивних змін. Як фахівець  бачу, як відбуваються зрушення на краще в легкій атлетиці, футболі, плаванні, настільному тенісі. Але один тренер бачить це все, а іншому ми лише доносимо, як це має бути. Все повинно мати більший розголос, бо люди знають лише про «Інваспорт». А що таке Спеціальна Олімпіада і про все, що з нею  пов’язано нікому не відомо. Є постанова Кабінету Міністрів про виконання Указу президента про підтримку руху Спеціальних Олімпіад, тобто Україна відтепер має державну підтримку цього руху.

–    Якою є участь нашого університету у Спеціальній Олімпіаді? – це запитання до координатора проекту, доцента ЛДУФК Аліни Передерій.
–    У нас є дуже багато напрямків співпраці. Щодо змагань, які завершилися, то наші студенти були партнерами вже під час підготовки нинішньої спецолімпіади і під час відбіркових змагань. І  в тому результаті їхня заслуга є величезною. Вони дуже самовіддано боролися за перемогу, це дійсно була одна команда. Наших волонтерів хвалили усі, вони показали себе на всю Європу. Вони реалізували те завдання, яке замислювалося, коли ініціювали програму «Партнерський спорт». І в будь-яких заходах такого проекту наші студенти завжди беруть участь. Це волонтерська підтримка, суддівська підтримка, організація проведення тренувань, організація змагань, навчальні курси. Наші студенти завжди готові це робити, тому що пройшли теоретичну підготовку (прослухали курс спорту інвалідів, курс адаптивного спорту, курс спеціалізація параолімпійський спорт). Практику вони проходять на усіх об’єктах Львова, з ними легко працювати.

Усе це не було б можливим без всілякої підтримки адміністрації університету. Перш за все ректора ЛДУФК Євгена Приступи та проректора із зовнішніх зв’язків та перспективного розвитку Володимира Левківа.