Поточний 2010 рік є доволі успішним для майстрів настільного тенісу Львівщини, яка вперше за роки Незалежності стала найкращою командою України на V молодіжних іграх. А команда «ЛДУФК-СКІФ» впевнено виборола перше місце у клубному чемпіонаті України серед клубів вищої ліги й отримала шанс уже восени дебютувати у Суперлізі України. Справжнім лідером львівської дружини та її капітаном є студент університету, майстер спорту Павло БЕРДНИК, про якого завжди приємно відгукується досвідчений тренер В’ячеслав Іванович ТКАЧОВ.
– У нього швидкісне мислення, добра фізична підготовка, рухливість і характер, котрий допомагає йому плідно тренуватися й згодом перемагати суперників. Прекрасна, складна для прийому подача, над якою ми працювали не один рік. Практично відшліфований удар справа. А от над ударом зліва ми зараз працюємо. У нас є мета – потрапити до національної збірної команди України, – зазначив В’ячеслав Іванович.
– Локальне завдання я вже виконав – став майстром спорту, – зізнався Павло БЕРДНИК. Тепер разом з тренером намітили нове – прогресувати й своєю грою доводити свої претензії на місце у збірній України. Я зустрічався з братами Дідухами, програвав їм. Але відчув, що з ними можна грати. Грав я і з китайцями. Та мені здалося, що вони з нами, українцями, грають не в повну силу.
– Свої перші успіхи пам’ятаєш?
– Першим своїм успіхом я вважаю восьме місце у першості України у своїй віковій категорії, яка проходила у Дублянах. Тоді я потрапив до числа восьми кращих гравців України. Для мене на той момент це був великий успіх. До того мені складно було пробитися до числа 16 кращих. Напевно, цей результат надихнув мене на подальші звершення, з’явилися запрошення на змагання та навчання.
– І ти поїхав у Дніпропетровськ в обласне училище фізичної культури?
– Так. За два роки проживання у цьому місті воно для мене стало рідним. Там у мене залишилися друзі. Цікаво, що за час своєї кар’єри тенісиста, друзів маю практично у всіх обласних центрах України. Щодо Дніпропетровська, то там були створені всі умови для плідних тренувань.
– А навчання не закидував?
– Ні. Люблю гуманітарні науки. Тому їм приділяю більше уваги. Люблю географію, історію, біологію. Так що вчився там добре. Як і зараз, до речі, у Львівському державному університеті фізичної культури. Закінчив третій курс факультету здоров’я людини й туризму. Люблю подорожувати й пізнавати Україну, її історичні місця.
– У Дніпропетровську ти виконав норматив майстра спорту?
– До рівня майстра я доріс у Дніпропетровську, хоча вже, коли поступив у Львівський «інфіз», то в жовтні 2007 року виконав норматив майстра спорту (по рейтингу).
– Своєю грою у нинішньому сезоні ти залишився задоволений?
– Так. Хоча знаю, над чим треба працювати.
– Уже готуєшся до дебюту у суперлізі?
– Виступ у Суперлізі не є пріоритетом для мене. Хотілося б набратися міжнародного досвіду. Одним словом, є кілька варіантів продовження кар’єри. На якому зупинюся ще не знаю.
– А ти народився і виріс у Львові?
– Так. Навчався у середній школі №69, де й почав займатися настільним тенісом з першого класу. Спочатку грав для себе, бо сама гра мені дуже подобається – швидка, динамічна. У дев’ятому класі уже в СДЮШОР «Прудкий м’яч» почав серйозніше займатися настільним тенісом й згодом пішли результати. Виконав норматив майстра спорту України. Загалом, я люблю ігрові види спорту – футбол, баскетбол і т.д. Мої батьки, до речі, займалися баскетболом. Так що без спорту я не міг залишитися. І зовсім про це не шкодую, хоча наразі настільний теніс не дозволяє мені заробляти на життя. Але все ще попереду.
Роман Цюняк
пошук по сайту
карта сайту
