Поліна Барвінова: " Львів мені віддавна сподобався"

Завдяки тому, що Львів має чи не найкращу спортивну базу з кульової стрільби, у нас проводяться головні змагання країни - чемпіонат і Кубок України. Зокрема, 25 вересня у стрілецькому тирі спорткомплексу збройних сил України знову зберуться найкращі вітчизняні стрілки, аби у чесній і спортивній боротьбі розіграти Кубок України з кульової стрільби. Однією з учасниць буде новоспечена студентка Львівського державного університету фізичної культури Поліна Барвінова.

У кульову стрільбу скерувала мама

– Народилася я в Луганську, - бере слово Поліна. - Навчалася в школі, потім поступила до Луганського училища фізичної культури на відділення кульової стрільби, після чого вступила на другий курс Львівського державного університету фізичної культури.

– А як потрапила в кульову стрільбу? Можливо, батьки також в спорті?
– Мама працює в Луганському училищі фізичної культури вихователем. Постійно приходила додому з роботи й відзначала, що такі гарні діти навчаються й тренуються в училищі. Так мама і мене скерувала на кульову стрільбу. Хоча перед тим займалася волейболом, потім - плаванням.

– Хто став твоїм першим тренером у кульовій стрільбі?
– Перший мій тренер - Кудінов Євген Миколайович, до якого я прийшла після плавання, коли мені виповнилося 11 років.

– Вид зброї тобі підібрав тренер?
– Якось відразу сподобалося стріляти по рухомій мішені, якій не можу зрадити й до сьогодні. Хоча це не олімпійський вид.

У Чехії – третя, у Німеччині – перша

– Якщо пригадати перші змагання, то...
– ... Усе відбувалося в тумані. Мало що запам'яталося з тих часів. Ходила, не знала до чого підійти, усе нове, незвичне. Змагалися ми в Кривому Розі й на перший розряд я настріляла. Згодом змагання стали звичним явищем для мене. Виконала норматив кандидата в майстри спорту, а в 10 класі стала майстром спорту України. Згодом підкорила рубіж майстра спорту міжнародного класу.

– Оскільки основні змагання проходять у Львові, то й ти частенько навідувалася до нашого міста?
– Так. Тому що майже всі турніри відбуваються у Львові.

– За кордоном також змагалася?
– Була в Чехії на чемпіонаті Європи, а нещодавно, у серпні - у німецькому місті Мюнхен.

– Як виступила?
– У Чехії була третьою по юніорах в особистому турнірі.

– Хто твої основні конкуренти?
– Валентина Гончарова з Кривого Рогу та Людмила Василюк з Вінниці.

– Вони, як і ти, мають звання майстрів спорту міжнародного класу?
– Так. До речі, вони старші за мене і в цьому році востаннє змагаються із юніорами.

– У Мюнхені проходив чемпіонат світу?
– Так. Ми командою два рази стали першими, а в особистому - четвертою і шостою.

– Які твої рекорди в стрільбі?
– Щодо результатів виступу, то я була третьою на дорослому чемпіонаті України, де конкуренція дуже висока. Тоді вибила 377 очок - це мій рекорд.

– Яка атмосфера панує під час змагань?
– Та спокійно все, як вдома, так і за кордоном.

– У прикмети віриш, ритуали маєш?
– На цьому не акцентую уваги.

Полювання не для мене

– Хто порекомендував тобі вступати у наш університет?
– Я часто приїздила у Львів на змагання й вирішила, що треба тут пожити. Мені у Львові подобається. З містом познайомилася ще раніше, бо встигали після змагань погуляти.

– Батьків у Луганську не злякала інформація, що їхня донька їде вчитися у Львів?
– Навпаки, мама мене заспокоїла, сказала, що все буде добре, тут живуть приємні люди.

– Як перші дні навчання і тренування?
– Усе нормально. До обіду - пари, після обіду - тренування.

– А які перші враження були після того, як зброю взяла до рук?
– Важка.

– Твоя зброя, до якої звикла, залишилася в Луганську?
– Так. Тут звикаю до іншої гвинтівки, яку налаштовували мені мої львівські тренери Леонід Куліков та Василь Серединський.

– У збірній України інші тренери?
– Так, Геннадій Авраменко та Галина Назаренко.

– На завершення дозволь запитати твоє ставлення до полювання?
– Ой, негативне. Я собі не можу уявити, як це можна цілити у живу тварину. Це не для мене. Це жорстоко.