Шлях нашого героя із неперспективних - у призери Олімпіади

Упродовж двох тижнів призер першої Юнацької Олімпіади в Сінгапурі Віктор Черниш лише приймає вітання з нагоди здобуття бронзової нагороди у стрибках у висоту з кращим для нього результатом – 2 метри 17 сантиметрів, що стало приємною несподіванкою для тренерів, колег та керівництва збірної України. Привітав свого й ректор Львівського державного університету фізичної культури, професор Євген Приступа під час імпрези з нагоди посвячення в студенти.

А ще кілька місяців тому молодого легкоатлета із Старокостянтинова Хмельницької області Віктора Черниша метри із тренерського складу загальнонаціонального рівня таврували як не перспективного. Але викладач Старокостянтинівської дитячо-юнацької спортивної школи заслужений тренер України з легкої атлетики Володимир Гоняк, який свого часу підготував учасника двох олімпіад Андрія Соколовського, вірив у спортивну зірку свого юного підопічного. Саме він розгледів у хлопцеві потенціал. І не помилився. Вигравши чемпіонат України з результатом 2.08 см, Віктор Черниш виборов право позмагатися на чемпіонаті Європи, де підкорив планку на висоті 2.06 см (бронзовий призер) й тим самим здобув перепустку на перші юнацькі Олімпійські ігри в Сінгапурі. Там Черниш й досяг першої на даний момент спортивної вершини у своїй кар’єрі, взлетівши на висоту 2 метри 17 сантиметрів.

Висота 2.19 мені не підкорилася

– На мене у Сінгапурі ніхто не розраховував, – відверто зізнався наш герой. – Думали наші чиновники, відстрибаю як-небудь. Добре, якщо пройду кваліфікацію. А мені стрибалося якось дуже легко, хоча в Сінгапурі була страшенна задуха – висока температура й вологість. Дихати було важко, як у сауні. Добре, що у кваліфікації ми стрибали зранку, а ввечері були фінальні стрибки. У кваліфікації я вже настрибав на 2.10, а у фіналі взяв 2.14 з третьої спроби. Думав, це межа, бо планка захиталася. Але потім з другої спроби взяв 2.17 та ще й із запасом. А от висота 2.19 мені не підкорилася. А саме із таким результатом завершив свої виступи чемпіон Сінгапурської Олімпіади, уродженець України Дмитро Кройтер з Ізраїлю.

– Результат 2.17 відтепер є твоїм особистим рекордом. На тренуваннях стрибав вище?
– Ні. У мене на батьківщині (Хмельничччина) умов для тренування практично не має. Тому в мене були проблеми із технікою стрибка, а особливо – із розбігом. Згодом тренери підшліфували мій стрибок і результати відразу ж покращилися.  
        
– Якою була атмосфера на стадіоні під час фінальних стрибків?
– На трибунах виднілися українські синьо-жовті прапори, за мене вболівали й підтримували мене. За таких умов приємно було стрибати. Хоча для мене виступ у Сінгапурі був першим таким грандіозним виступом. Якщо у Москві під час чемпіонату Європи відчував певну скутість, то на Олімпіаді в Сінгапурі стрибав розкуто.     

Президент України подарував годинник

– Після нагородження усіх призерів запросили на допінг-контроль?
– Ні. Лише переможця й срібного призера. Я уник цієї процедури.

– Якими були перші слова тренера після нагородження?
– Молодець, я думав, ти максимум 2.11 покажеш. Напевно, вдома ти стрибаєш по 2.20-2.25. а нам нічого не зізнаєшся…

– А хто першим привітав тебе із бронзовою нагородою?
– Тренер і лікар збірної України, які були поруч й спостерігали за моїм виступом.

– Час на святкування й вітання уже закінчився. Настав час повернутися до тренувань?
– Вшанували на різних рівнях, від області до адміністрації Президента України. До речі, Віктор Янукович усім потис руку й подарував ручні годинники та книжку про Київ. Обіцяли й преміальні: за перше місце – 20 тисяч гривень, за друге – 15, третє – 10. Тепер поступово повертаюся до тренувань, адже наприкінці вересня – чемпіонат України в Ялті.
 
– На завершення розкажи про себе?
– Родом я з Хмельниччини, містечка Старокостянтинів. У спорті – з дев’ятого класу. Спочатку стрибав у довжину, потім – біг з бар’єрами (110 і 60 метрів), після чого перейшов на стрибки у висоту. Зараз я майстер спорту зі стрибків у висоту.