Завдання вчителя - зацікавити учня

Не буду лукавити, якщо скажу, що урок фізкультури в середній школі (не говорячи про вищу освіту) ще в союзні роки в учнів завжди відходив на задній план. Чимало учнів вміло уникали цього уроку завдяки різноманітним лікарським довідкам. А ті, хто з 10 років мав надлишок енергії, записувався у спортивні секції. Тому на уроках фізкультури під час здачі нормативів вони почувалися королями.

У незалежній Україні фізкультура в школі залишила за собою так званий залишковий принцип. А смертельні випадки на цих уроках злякали геть усіх – від учителя фізкультури до керівників міністерства освіти України. Як наслідок, вступила в дію нова державна програма фізичної культури в школі для учнів 5-9 класів. Як вона впроваджується в наших школах? Позитивні й негативні відгуки можна було почути під час круглого столу, який організувала кафедра теорії та методики фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури (завідувач – Юрій ПЕТРИШИН).

Під час виступів вчителів-практиків лунали різні думки з приводу дії нової програми, виступаючі відзначали позитивні й негативні моменти цього нововведення. Але зрештою, практично всі зійшлися на думці, що, як і раніше, практично все залежить від вчителя фізкультури. Якщо він щоразу готується до уроку й проводить його цікаво й різноманітно, то і учням він відразу ж сподобається, а урок фізкультури буде для нього найулюбленішим предметом. А коли матеріально-технічна база школи цьому сприятиме, то цих уроків фізкультури учні чекатимуть з нетерпінням. Відтак, учнівська молодь лише загартовуватиметься й нове покоління українців буде здоровим.

– У цілому програма чогось наднового не дала, – зазначив головний методист навчально-методичного центру освіти міста Львова, вчитель Львівської середньої школи №62 Юрій ПАНЧИШИН. – Вона передбачає відповідальність батьків за здоров’я дитини (постійні медогляди й т.д.). Полегшені нормативи мають свої плюси й мінуси. Коли легко їх здавати, то згодом зникає інтерес учня до подальших занять фізичною культурою, що може негативно позначитися на його загально-фізичній підготовці. Позитив у тому, що школа має право обирати так званий модуль чи іншими словами – вид спорту, згідно із анкетуванням. Водночас, матеріально-технічна база львівських шкіл, на жаль, є обмеженою, – підсумував Юрій Васильович.

– Для мене, як для співавтора державної програми, – говорить заслужений вчитель України, асистент кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Наталя КРАВЧЕНКО, – цікаво було почути думки вчителів-практиків, які цей навчальний рік працювали за новою навчальною програмою для 5-9 класів. З цієї зустрічі винесла позитивні й негативні моменти, з якими зіткнулися наші вчителі на практиці. Серед позитиву вчителі відзначали те, що діти мають право обирати ті варіативні модулі, яка закладені в навчальній програмі, а не насаджуються вчителями фізичної культури, як це було раніше. Другий позитивний момент – це та кількість годин, які вчителі фізкультури в залежності від зацікавленості дітей, матеріально-технічного й кадрового забезпечення, можуть давати на кожний варіативний модуль. Раніше кількість годин на вивчення того чи іншого виду спорту давало Міністерство освіти України. Позитивом також є те, що державною програмою передбачена система нарахування бонусних балів, яка дає можливість для творчості вчителя в оцінюванні учнів. Тобто, якщо учень працює систематично й не може вийти на той рівень, який би його забезпечував (позитивну оцінку), то за допомогою системи бонусних балів, яку вчитель нараховує за відвідування уроків, за активність на уроці, за участь у змаганнях і т.д., він може досягти позитивної кількості балів.

Негативним для вчителів-практиків є те, що контрольні нормативи з легкої атлетики й загалом є знижені. Хоча це був основний аспект створення нової програми після смертності дітей. Вчителі зізналися, що з усіх варіативних модулів контрольні нормативи є занизькими й у подальшому вони призведуть до втрати інтересу учнів до фізичної культури. А позитивом є ще те, що у відповідності з медичним оглядом є розподіл дітей на три групи. Водночас, негатив вчителі вбачають у тому, що медичний огляд проводиться не настільки якісно, як би цього хотілося. Тут уже питання до медичних працівників та й загалом, співпраці міністерств освіти та охорони здоров’я. Звісно, вчитель фізкультури повинен знати діагнози своїх учнів, аби знати як задіяти на уроці того чи іншого учня. Негативом є й те, що майже нічого не сказано про дітей, які після медогляду віднесені до підготовчої групи. Це дійсно факт, – підсумувала Наталя Стефанівна.