У Львові відзначили 130-річчя від народження Тараса Франка (Фото)

З нагоди відзначення 130-річчя від дня народження Тараса Франка, 22-го березня, у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, відбулася наукова конференція «Тарас Франко – гідний син великого батька». У ній взяли участь науковці з різних куточків України та закордонні гості.

Захід організували і провели: Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Міжнародний фонд Івана Франка, Квартира-музей родини Івана Франка у Києві, Міжнародна асоціація франкознавців, Асоціація музеїв Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка.

Із вітальними словами виступили: директор Музею Богдан Тихолоз, директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус та лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Йоганнес Ремі. Після цього у Залі величі відбулося пленарне засідання. Присутні ознайомилися із доповідями: Романа Яціва («Екзистенційні рушії і смисловий простір малярських творів Тараса Франка: спроба інтерпретації»), Михайла Гнатюка («Постать батька очима сина. Мемуаристика та літературно-критичне бачення»), Наталі Тихолоз («Творчий феномен Тараса Франка: профілі і маски») та Андрія Сови («Тарас Франко – провідний діяч українського тіловиховання»).

У своїй доповіді доцент кафедри олімпійської освіти нашого вишу Андрій Сова подав комплексний аналіз життя і діяльності сина Івана Франка, педагога, науковця, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця тіловиховання, учня професора Івана Боберського Тараса Франка (9.03.1889–13.11.1971) в контексті розвитку українського тіловиховання в Галичині в першій третині ХХ століття. Зокрема було наголошено на участі Тараса Франка в руханкових і спортових товариствах («Український Спортовий Кружок», «Сокіл-Батько», спортове товариство «Україна», «Український Спортовий Союз» та ін.), популяризацію різних видів спорту в Галичині, науково-методичні праці з актуальних проблем фізичного виховання і спорту тощо. Андрій Сова передав до бібліотеки Музею Франка книгу «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції», набір поштівок «Українському громадянинови. Моральні настанови Івана Боберського» та поштівки з нагоди 125-річчя від заснування українського гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові.

Після пленарного засідання відбулися два секційні засідання. На них прозвучали доповіді Валерія Корнійчука («Против рожна перти... Тарас Франко versus радянська влада»), Віри Бонь («Внесок Тараса Франка у відзначенні 100-річного ювілею Івана Франка»), Ярослави Мельник («Подзвінне Франкові: німецькомовна преса»), Богдана Якимовича («Твори Арістофана в перекладі Тараса Франка: продовження справи батька»), Тетяни Голяк («Нащадки великого батька: проблема дотримання авторського права (на прикладі тридцятитомного видання творів Івана Франка)»), Богдана Лазорака («Постать Тараса Франка в українській та польській періодиці 1930–1940-х рр.»), Михайла Кобрина («Художні образи картин Тараса Франка. Культурологічний аналіз») та ін.

Учасники конференції відбули захоплюючу театралізовану екскурсію меморіальною віллою родини Франків, яка перенесла присутніх у час існування ЗУНР та боротьби за незалежність українських земель. Роль доньки Івана Франка Ганни виконувала наукова співробітниця музею Христина Рикмас, Петра – заступник диретора музею Михайло Кобрин. Учасники конференції також взяли участь у відкритті виставки «Колесо історії Тараса Франка», на якій було представлено малярські роботи, маловідомі документи та матеріали.

Завершилася конференція вечором спогадів «Тарас Франко очима сучасників» з чаюванням та іменним пирогом.

Більшість учасників конференції наголошували на необхідності ґрунтовного дослідження життєвого і творчого шляху Тараса Франка, публікації його творчої спадщини та популяризації здобутків родини Івана Франка на сучасному етапі державотворення.

 

Андрій Сова 
Фотографії Богдани Мелих та Андрія Сови 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ