Юлія Джима: «Перемога на Євро має допомогти в психологічному плані»

Магістрантка нашого Університету Юлія Джима після гонки у білоруських Раубічах, як зазвичай, багато сміялася, і в цей раз для гарного настрою привід був як ніколи приємний – перемога збірної команди України з біатлону в класичній змішаній естафеті у рамках чемпіонату Європи-2020. Емоціями біатлоністка поділилася в розмові з журналістами.

– Юлю, це твоя перша гонка на цьому чемпіонаті. Що скажеш з приводу траси? Для тебе вона дуже складна?
– Ми тут тренувалися влітку, і профіль траси залишився тим ж. Зі снігом – так, проблематично.

Але мені здається, що для тих погодних умов, які є, траса підготовлена добре. Звичайно, хотілося б, аби була трохи жорсткіше. Однак зрозуміло, що коли плюсова температура, зберегти умови жорсткості снігу неможливо.

– А як щодо стрільбища? Ситуація з вітром цього разу була нормальною?
– Вітер на рубежі дув весь час, тому зовсім просто не було. Я допустила один промах, і потім ще трохи забарилася, бо хотіла швидше перезарядити, і від поспіху застрягла гільза в затворі. Але, якщо чесно, я боялася, що вітер буде ще більшим – як у минулому році на чемпіонаті Європи. Тому що коли дивилася ті гонки по телевізору, прапорці взагалі розривало (сміється).

– Коли врахувати, що на чемпіонаті світу були непрості гонки, то чи встигла ти трохи перезавантажитися, відпочити?
– Якщо чесно, то ні – не встигла. Тому що чемпіонат світу для мене був дуже напруженим – навіть не фізично, а емоційно, бо почався він з того, що спочатку трохи засмутилася через мікст-естафету, а потім – через спринт... Адже там можна було брати медаль – трохи подумай, сконцентруйся і все могло вийти. Але, значить тоді Боженька не дав. Зате тут, у Раубічах виграли! (сміється) А в Антхольці я з перших днів загнала себе в глухий кут, після чого з’явилася якась боязнь. Тому я дуже рада, що ми тепер виграли – сподіваюся, ця перемога допоможе психологічно розвантажитися.

– Ти взагалі – людина тонкої душевної організації, і завжди дуже сувора до себе. Що ти робиш взагалі, щоб впоратися з морально-психологічними навантаженнями?
– Мені правда дуже складно, тому що я в більшій мірі – творча натура і часом сильно копаюся в дрібницях. І мені складно у всьому – тому що я бачу ці дрібниці, але не завжди розумію, як їх можна виправити. Намагаюся, звичайно, від цього всього абстрагуватися, але не завжди виходить (посміхається). Якщо десь є явна причина поганих результатів – я більше концентруюся на ній, намагаюся виправити. Тому що все одно треба помічати помилки, працювати і вдосконалюватися.

– У суботу та неділю ще будеш бігти спринт і гонку переслідування?
– Швидше за все, так, але ще подивимося, як тренери вирішать.

– А в собі сили відчуваєш? Чи хочеться вже на Кубок світу?
– Так на Кубках світу ще важче змагатися (сміється). Тому, може бути, і варто себе трохи поберегти. Але, повторюся, буду чекати рішення тренерського складу.


За матеріалами biathlon.com.ua 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ