Мирон Маркевич: «Збірній України важливо не опустити планку»

Один з найкращих тренерів в історії українського футболу, легендарний випускник Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Doctor Honoris Causa нашого вишу Мирон Маркевич, який нині очолює комітет національних збірних України, поділився емоціями напередодні рестарту поточного чемпіонату України сезону-2019/2020 після незапланованої тривалої весняної паузи, пов’язаної з пандемією COVID-19.

Сьогодні, 27-го травня, виповнюється п’ять років із того дня, як «Дніпро» на чолі з Мироном Богдановичем та випускником кафедри футболу ЛДУФК Валерієм Федорчуком у складі (на командному фото внизу – другий зліва у нижньому ряду) зіграв у фіналі Ліги Європи УЄФА з іспанською «Севільєю» (2:3). Діючий голова Комітету національних збірних команд УАФ згадав про події п’ятирічної давнини, а також поділився думками щодо відновлення чемпіонату країни й потенціалу вітчизняних клубів і збірної України на міжнародній арені.

– Мироне Богдановичу, із моменту фіналу Ліги Європи «Дніпро» – «Севілья» минуло вже п’ять років. Немає такого відчуття, що це було тільки вчора?
– Є, звичайно (посміхається). Чергуються приємні й неприємні спогади. Ми могли перемогти «Севілью», але суперник був більш фартовим. Утім, сам вихід до фіналу єврокубка для української команди вже був успіхом.

– Якби довелося грати цей матч знову, ви б що-небудь змінили?
– Навряд чи. Хіба що із замінами можна було б погратися. На жаль, під кінець зустрічі в нас було кілька неприпустимих помилок.

– Далася взнаки утома?
– Утома не утома, але концентрації хлопцям трохи забракло.

– Той «Дніпро» був найсильнішою командою, з якою вам доводилося працювати в якості тренера?
– Однією з – так точно. Важливо, що всі футболісти поводилися порядно, вони були справжніми професіоналами. Я вже не кажу про самовіддачу, багато в чому завдяки якій «Дніпро» й досяг таких висот.

– Хто в тій команді був ватажком на полі?
– У різних ситуаціях було по-різному. Про капітанські здібності Руслана Ротаня відомо всім. Євген Коноплянка провів той сезон на високому рівні. Як завжди, із жагою боротьби виходив на поле Роман Зозуля. По-новому розкрився Євген Шахов. Нікола Калініч багато забивав, а Євген Селезньов двома своїми голами вивів «Дніпро» до фіналу Ліги Європи. Можу когось іще не назвати. Узагалі тоді був сильний колектив. Адже треба ще врахувати, що ми не грали на своєму полі. Тільки в матчах плей-оф у Києві кількість глядачів стала потроху збільшуватися. Окреме спасибі вболівальникам за півфінальний поєдинок із «Наполі». Давно не доводилося бачити такої підтримки.

– На екваторі групового раунду в «Дніпро», у якого було одне очко в активі, мало хто вірив.
– Безумовно. Але коли «Дніпро» на жилах дістався 1/16 фіналу, я зрозумів, що ця команда може пошуміти в Європі. Так і сталося.

– Надій щонайменше повторити такий результат не полишаєте?
– Мені б дуже цього хотілося (посміхається).

– Ви перший і єдиний український тренер, який за часи незалежності нашої країни привів свою команду до фіналу єврокубка. Як скоро ми зможемо побачити щось подібне у виконанні вітчизняного клубу?
– Важко сказати. Для того, щоб досягати високих результатів у Європі, потрібні серйозні фінансові вливання. Але з огляду на те, як зараз у нашому футболі йдуть справи, думаю, подібне станеться не завтра.

– Незабаром має відновитися чемпіонат України серед клубів УПЛ. Рестарту чекаєте з нетерпінням?
– Так, як і всі вболівальники. Цікаво, як команди пережили таку паузу. Хочеться, щоб усі змагання завершилися в повному обсязі. Так буде правильно. Нехай це буде без глядачів, але це наразі захід безпеки. Треба трохи потерпіти. І виконувати всі вимоги відповідно до нинішньої ситуації.

– Головна інтрига чемпіонату УПЛ – хто посяде друге місце. Ваш прогноз?
– Важко прогнозувати. Якщо «Динамо» додасть, то, напевно, воно – головний фаворит цієї гонки. Нехай «Зоря» дарує на слові, але, гадаю, у киян більше шансів. Не можна втрачати рейтинг на європейській арені, а то скоро до основної сітки Ліги чемпіонів будемо потрапляти тільки через плей-оф. Потрібно намагатися як мінімум пробиватися до групи Ліги чемпіонів, а з групи Ліги Європи – виходити. Поки що серед наших команд найвищий рейтинг у Європі – в збірної України, яка стабільно підтримує вітчизняну марку.

– Тільки от чемпіонат Європи цього літа не відбудеться...
– Іншого виходу не було. Нічого страшного, за рік, сподіваюся, хтось підросте з молоді. І якщо обійдеться без травм, то «синьо-жовті» можуть серйозно заявити про себе на континентальному форумі у 2021 році. Принаймні нинішній рівень гри команди Андрія Шевченка високий. Важливо не опустити планку...


За матеріалами uaf.ua 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ