Легкоатлетичний пробіг "Від сокільства - до стрілецтва"


Назва пробігу символічна. Вона об’єднує у собі дві взаємопов’язані і суспільно значущі сторінки західноукраїнської історії початку XX століття – спортивно-гімнастичний сокільський рух та феномен української військової звитяги – Українське січове стрілецтво.

Сокільський рух наприкінці ХІV ст. набув широкої популярності серед багатьох європейських, слов’янських народів. Товариства «Сокіл», використовуючи засоби фізичної культури, були виразними носіями державницької, національно-визвольної ідеї. Перший осередок «Сокола» утворився у Львові в 1867 р.

До початку воєнних дій 1914 р. на західно-українських землях налічувалося понад 1 000 осередків українського товариства «Сокіл». Активними членами таких товариств було понад 33 000 галичан. Саме вихованці сокільських товариств разом з членами товариств «Січ» і «Пласт» стали основою для створення українського військового легіону Січових Стрільців.

Довкола Соколів консолідувалася передова українська інтелігенція, українська молодь, діячі церкви, культури, мистецтва. Лідери українського сокільства були одночасно й лідерами українського культурного розвитку, просвітництва, шкільництва в Західній Україні. Імена Володимира Лаврівського, Івана Боберського, Степана Гайдучка стоять поруч з іменами передових діячів культури, освіти, політики, військової справи, релігії того часу.

Членами Старшини «Сокола» в різні роки були Богдан Лепкий, Юрій Тобілевич, Микола Шухевич, Денис Лукіянович, Євген Барвінський, Філарет Колеса, Роман Купчинський, Станіслав Людкевич, Євген Труш, Ярослав Вінцковський (Ярославенко) та багато інших видатних діячів культури. В рядах «Соколів» був майбутній єпископ Иосафат Коциловський, майбутній Січовий отаман Сень Горук, радикал Кирило Трильовський і майбутній історик Іван Крип’якевич. Ще учнями гімназії до Соколів належали сини Івана Франка – Тарас, Петро та Андрій.

В Галичині вже на початку XX ст. починають створюватись спортивні осередки, а 22 вересня 1911 р. студенти Львівського університету та політехніки заснували спортивне товариство «Україна», яке відіграло важливу роль в історії українського спорту.

Вже тоді відзначалось, що «самим найменням, назвою всім дорогою, назвою майбутньої держави, товариство вказувало на свою мету в умовах, коли українська національна ідея щойно формувалася». В товаристві існувало сім секцій: футбольна, легкоатлетична, лещетарства, тенісу, туризму, стрілецтва, важкої атлетики. Товариство зорганізувало перші загальнокрайові змагання – «Запорізькі ігрища».

Спортивне товариство «Україна» зробило вагомий внесок в національно-патріотичне виховання української молоді та її фізичний гарт.

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ