7 листопада свій ювілей святкує завідувачка кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти, титулована спортсменка, науковиця, справжня педагогиня і чарівна жінка – Тетяна Миколаївна Курчаба.
Шановна Тетяно Миколаївно!
Весь колектив Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського щиросердечно вітає Вас із ювілеєм!
Ваш професійний шлях – це шлях заслужених перемог, шлях до вершин спорту, мудрості, науки, любові та добра, який щодня утверджується титанічною працею.
Гідні подиву і глибокої шани Ваша відкритість, щирість, людяність, готовність дати мудру пораду, поєднані з вимогливістю й принциповістю справжнього керівника-професіонала.
Ваш життєвий досвід, творчий потенціал, невичерпний ентузіазм, відданість справі, наполегливість і талант, працьовитість та високий професіоналізм сформували Ваш беззаперечний авторитет, глибоку повагу та щиру шану серед колег і студентства.
Ви – приклад талановитого спортсмена, вченого, керівника, педагога, людини з високими моральними цінностями та життєвими принципами.
Присвятити усе життя спорту, науці, викладацькій діяльності, формуванню гідного молодого покоління, залишаючись при цьому люблячою мамою, турботливою дружиною, прикладом для наслідування, чуйною колегою, наставницею та справжнім другом – це неймовірний талант і Божий дар!
Дякуємо Вам за невтомну працю, вагомий внесок у розвиток університету, формування освітнього й наукового потенціалу студентства. Ми цінуємо співпрацю з Вами та пишаємося Вашими професійними і людськими якостями!
Хай кожен день приносить задоволення та результати, що перевищують очікування!
Нехай успіх супроводжує Вас у всіх починаннях, а Ваші ідеї завжди знаходять підтримку і втілення!
Бажаємо підкорення нових вершин, реалізації найсміливіших задумів, натхнення, оптимізму, добробуту, миру й гармонії.
Хай Вас завжди супроводжують щирість, тепло, повага і вдячність колег, а життя наповнюють щастя, краса, добрі спогади, вірні друзі й люблячі рідні!
Біляві пуп’янки і ніжні пелюстки: «Блакить і білява, сопілок перемови…»
Липневу днину нагадала….
Tи —
зблиск краплі літнього дощу перловий.
Ні, не ромашка Ти, Ти — Хризантема!
В Тобі це найпомітніша із тем
О, Хризантемо, о, окрасо міста Лева
Гіркого аромату неповторний щем….
Зимові взори на шибках прозорих:
Кімнатні фіялки й несмілий цикламен.
Соційольоґії логічний знак прозовий —
Законів сплет, цивілізац’ї разок проблем…
То не камелії без запаху холодна врода
Самозакоханості — зеро, пихи — ні зерна.
О, Хризантемо, світле золото природи!
Живлющі іскори Твойого тепла.
Зі стріх стікають краплі, мов намисто
Комусь Весна в подолку проліски несе
Мімозами і фрезіями снять собі невісти
Вербові базьки поки їм замінять все!
Так, не магнолія Ти, що духм’яна й бистра
Нас манить в присмерк паркових алей.
В гіркавім присмаку є мудра пристрасть,
У вихорі пружних пелюсток успіху і щастя апогей.
Запрошуємо приєднатись до офіційних сторінок нашого Університету в соціальних мережах!
