Рукотворне диво - писанка!

Весна - це завжди особлива пора року, яка асоціюється з приходом нових сил, теплом, пробудженням природи, першими квітами та, звісно ж, зі святами. Одним із давніх, весняних, найбільш радісних та урочистих свят у християн – є Воскресіння Христове (Світла Пасха). Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства.

З днем Воскресіння Христа пов’язано багато традицій, зокрема, випіканням святкового хліба – пасхи та малюванням писанок. Писанкою називають пташині яйця, розписані мініатюрним орнаментом. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. В народі кажуть, що писанка – це символ сонця, відродження, любові й краси. За віруваннями, писанка є джерелом зародження життя, початком Всесвіту. У сиву давнину писанка була оберегом, мала обрядове та магічне значення, тому малюнки на писанці особливі та символічні. Наприклад: зірка і хрест — символи сонця, рослини — юності, краси, здоров'я, колосся — врожаю. У зв’язку з цим в Україні існує звичай на світлий, весняний празник дарувати одні одним розмальовані яйця і разом з ними добро, радість та любов.


На сьогоднішній час вивчення писанкарства відіграє неабияку важливу роль для збереження наших коренів, нашого духовного спадку. Слідуючи цьому у Львівському державному університеті фізичної культури відбувся майстер – клас з писанкарства. Своїми знаннями та умінням писати великодню писанку поділилася член національної спілки майстрів народного мистецтва України, режисер театру «Мета» - Зор’яна Грегорійчук.

Організаторами були культурно–мистецький відділ та профспілковий комітет студентів ЛДУФК. ВІдбувався майстер – клас у 209 аудиторії вишу. Приємним та похвальним є те, що у аудиторії зібралась велика кількість наших студентів до яких пізніше долучились і викладачі вишу для того, аби творити символічні, великодні писанки. Пані Зор’яна пояснила принцип написання писанок, розкрила особливості розпису великоднього яйця. Усім учасникам майстер – класу були представлені різноманітні зразки для розпису писанок і кожен обирав собі його індивідуально. Спостерігаючи за процесом варто зазначити, що навіть ті, хто вперше взяв писачок до рук надзвичайно вміло та майстерно ним оперували. Навколо панувала тиша і кожен з присутніх малював свою писанку, вкладаючи не тільки фантазію але й душу. Написання писанки займає багато часу, але по його закінченні виходить прекрасний витвір мистецтва.

Майстер – клас у ЛДУФК приніс багато позитивних емоцій, збагатив загальний розвиток кожного з присутніх. Такі заняття дають реальну можливість доторкнутися до народної культури, побуту українців, символіки українських свят, яка має прадавнє коріння, зберігається в наш час і продовжуватиметься й надалі.

Лілія Ільчишин
Культурно - мистецький відділ

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ