У Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці відбулася презентація нової книги доцента Ярослава Тимчака «Слово про білих хорватів» – художньо-наукової візії одного з малодосліджених східнослов’янських племен раннього середньовіччя.
«Слово…» відкриває читачеві таємничу й водночас маловідому сторінку давньоукраїнської історії. У віршованій формі автор осмислює минуле білих хорватів – племені, що у VI–X століттях проживало на території сучасної Галичини та частково південної Волині. На думку багатьох дослідників, саме вони могли бути безпосередніми пращурами сучасних галичан.
На презентації була присутня делегація ЛДУФК ім. І. Боберського: завідувачка кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти, доцентка Тетяна Курчаба, професор Олександр Турчак, доцентки Олена Падовська та Марія Поцюрко. Олена Падовська, озвучуючи ключові фрагменти твору, наголосила на його глибинних сенсах та культурній значущості.
Книга знайомить читача:
- з історією літописного племені білих хорватів, що мешкало в підгір’ї Карпат прагалицької Надністрянщини;
- з дохристиянськими віруваннями та обрядовими практиками давніх слов’ян;
- з особливостями родо-племінного укладу, традиційної етнопедагогіки та тіловиховання;
- з цікавими топонімічними маркерами ранньосередньовічної «пральвівщини».
Під час заходу прозвучали уривки з твору у виконанні львівської мисткині Інни Павлюк.
Видання отримало схвальні відгуки від фахівців і знавців художнього слова, зокрема археолога й історика Ореста Корчинського, теоретика української тіловиховної культури Євгена Приступи, літераторів Марії Чумарної та Юрія Коваля.
Новинка органічно продовжує науково-творчу лінію автора. У доробку Ярослава Тимчака вже є кілька відомих праць, серед яких:
- «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної та спортової традиції»;
- «У вихорі «третьої спроби». Спогади про Студентське братство ЛДІФК (1989–1992 рр.)».
Видання такого типу мають особливе значення для сучасної України: вони повертають нам забуті пласти історії, відновлюють тяглість культурної пам’яті та допомагають глибше осмислити витоки української ідентичності. Саме такі праці формують інтелектуальний простір, у якому давня історія Галичини та всієї України постає не фрагментарно, а як цілісна й жива традиція.
Нехай «Слово про білих хорватів» звучить і надалі – у серцях, у наукових пошуках, у нашій спільній культурній пам’яті!
Запрошуємо приєднатись до офіційних сторінок нашого Університету в соціальних мережах!
